Карпатський ліс, густий зелений ліс.
Пропах і смереками, й грибами.
Тут Тарчинець, наш ректор, ріс...
Кожну стежину знав, ходив ярами.
Батьківський дім дивився через тин
І карбував його всі срібні дати.
Де б він не був – він є карпатський син
І всі Рекіти стали поважати.
А згодом академія і фестивалі, Маринець.
Дітей потоки їдуть в Міжгір'я.
Розправив крила син карпатський – Тарчинець,
Прославився тепер на все Сузір'я.
Під кронами дерев проходять фестивалі.
Юнь обдарована в Міжгір'я лине.
Серця дітей мостами дружби з'єднують всі далі,
Щоб в ритмі билось серце України.
Все в блогах
Наш керманич
- Перегляди: 369
Коментарі