Перше, на що варто звернути увагу, коли вмикаємо півгодинні серії «Партитур» про Г. Малера під орудою прекрасного музиканта та музичного критика Артема Михайловича Варгафтика – це підбір музичних творів композитора задля ознайомлення з його творчістю. Власне, в цих двох серіях телепрограми висвітлюються 2-а та 9-а Симфонії.
Варто зазначити, що випуски, зняті з перервою в декілька років. Це, на щастя, не обмежує нас, слухачів, думкою, ніби лише ці дві симфонії за баченням пана Варгафтика заслуговують на подібне публіцистичне дослідження. Натомість, є надія почути й побачити більше! (Хоч автор програми не має звички анонсувати свої подальші ідеї).
Публіка, обираючи візуальний ресурс для отримання естетичного задоволення, або ж, в даному випадку, з навчально-пізнавальною метою, безперечно чекає на візуальне підкріплення засвоюваного матеріалу. На цей рахунок «Партитури» успішно справились – в компанії з досить насиченим «лекційним» матеріалом ми потрапляємо також і на компактну, але достоту захоплюючу екскурсію славетними європейськими столицями – Амстердамом та Віднем. Звісно, жоден ведучий не дозволить собі уникнути ексклюзиву – так що в цій телепрограмі, просто кажучи, є від чого зловити кайф! Це, знову ж таки, підкреслює якісно відточений публіцистичний стиль програми.
Повернемось тепер до головного – начиння випусків. Пан Варгафтик досить в широкій манері підходить до музикознавчого аналізу творів. Водночас, дуже лаконічно і зібрано висвітлює основні задуми, принципи та структуру Симфоній. Непомітно та вдало тут переплітаються факти з життя композитора з розбором композицій. Не менш важливо і те, що безпрецедентна обізнаність Артема Михайловича дає про себе знати – деякі окремі факти з біографії та аналізу Симфоній годі було й шукати звичайному любителю в просторах інтернету.
Звісно, про Малера як про особистість достойну знають всі зацікавлені. Це підтверджує і те, що він удостоївся цінного подарунку – вінка Пігмаліона від декого – неперевершеного музиканта, надійної підтримки композитора. Ця людина заслужила на цінних декілька хвилин в сценарії випусків, що, оминаючи будь-які жарти, немало, зважуючи щільні рамки телевізійного часу.
Проте, сучасні запеклі критики напевне відмітили б і дещо невідповідні до моралі сучасності висловлювання. Загальний тон програми не дає приводу «загострювати списи» та йти в бій, та все ж шановному телеведучому та, безперечно, професіоналу можливо варто переосмислити важливість дотримання норм стосовно гендерної рівності. Чи ж просто бути більш сучасним в даному питанні, оскільки зараз так уже просто ніхто публічно не говорить. Щоправда, це можна виправдати тим, що вибрані випуски були зняті до 7 років тому. Кажуть, гріх жалітись на упущене!
Осуджувати Артема Михайловича не так хочеться, як йому дякувати! Безсумнівно, глядачі, любителі музичної культури, віднайдуть вдосталь цікавого та захоплюючого в цих програмах. Крім того, охочі студенти матимуть вигоду – епізоди «Партитур» дуже зручно конспектувати!
То що ж то за irregular heartbeat у Симфонії Г. Малера, про який свого часу влучно висловився головний диригент Консертґебау Віллем Менгельберг?
І яка особиста трагедія композитора пов’язує славетну 9-у Симфонію з альбомом «Пісень про дитячі смерті»? Варто подивитись, аби дізнатись!
Грекулова Єлизавета
Коментарі