Коли Доля поставить вибір між життям і смертю на терези, коли секунди розчиняться між золотом дня й мороком ночі, коли серце застигне в очікуванні наступного удару (який може зовсім не відбутися…), лише тоді кожен з нас, без винятку, неодмінно зірве всі маски з обличчя й наблизиться на півкроку до майбуття. Відчиниться брама у світ без ілюзій, де на кожному кроці можна побачити самого себе. У дзеркалі правди.
Злякався? Солодко було жити в тернах брехні? Постав крапку на минулому й припини роздавати квитки. У щасливі фінали. Ти виконуєш головну роль у життєвій виставі, то навіщо столовою ложкою насипаєш час другорядним героям зі своєї тарілки? Любити себе – це не егоїзм! Які шаблони ідеалів не створював би світ, підіймися над ними вище. Покажи себе! Не бійся!..
Дам пораду: просто дихай. Здавалося, немає нічого легшого, ніж наповнити легені повітрям. Зникають хвилювання, біль, страх. Повір! Просто дихай.
Вдих…
Видих…
Коментарі
ПРОПОНУЮ ДО ЗБІРКИ "КВІТИ ДУШІ"