Яскраві кольори стають блідими,
Стіна самотності спотворює життя…
Не врятувати й промінцями золотими
На сірім рушникові вишиття…
Коли Душа знов соняхом розквітне
І все навколо вистраждане вже.
Таки вдихне на повні груди світла
І сірість та незгоди прожене.
Все в блогах
Сірістю пропитане буття
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 236



Коментарі