Натомлене місто мов сірістю дише.
Не вірить… Ніхто вже не вірить в дива!
Буденність в колисці весь люд заколише.
Чомусь всі забули, природа – жива!
І сірий асфальт вже розпечено стогне,
Тут сірі будинки, така ж і земля.
З байдужості навіть повітря холоне,
Бо мрію плекає хіба що маля.
Я вірю, до нас завітає чаклунка,
Нам очі розплющить на світу красу.
Як осінь, дістане листочки з пакунка
І барвами вкриє планету усю!
Все в блогах
Барви
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 286



Коментарі
Пропоную до збірки "КВІТИ ДУШІ".
тафоричність,хороший художній
рівень поезії Олечки Бучек,якій
притаманне чудове поетичне бачення
навколишнього світу.