Дивлюсь я на небо, в безмежні простори
І бачу яскраві зірки
Під цими зірками мої молодії
Летять невблаганно роки.
І як я не прошу, і як не благаю
Сповільнити трішки свій біг
Вони невблаганні, і точно я знаю
Вже зрілість стає на поріг.
Та я ще нехочу лишати позаду
Дитинство своє золоте
І йти в самостійне таке невідоме
Доросле життя непросте.
Але не боюся я того, ясного
Майбутнього свого життя
Тому що я знаю дитинство позаду
Й немає туди вороття.
І завжди я буду дивитись із жалем
У ті незабутні роки
Коли не могла я ступити ні кроку
Без ніжної мами руки.
Все в блогах
Дитинство
- Автор: Теслевич Олександра
- Перегляди: 207
Коментарі
Пропоную до збірки "КВІТИ ДУШІ".