Яка небачена краса!
Які натхненії простори!
Тут найвродливіша роса,
могутні тут пасуться гори.
Тут дзвінко виграє вода:
її лукавий камінь точить.
Її ще гордість молода
і підкорятися не хоче.
Стежини подихом тремтять:
у них духмяні соки м'яти.
В човнах русалки мрійно сплять,
їх сни чарують гай крилатий.
Ось тут цвіте моя весна,
тут чути думи солов'їні.
Знов ніченьки бринить струна.
Бо тут мій рай - на Україні!
Все в блогах
Український рай
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 373



Коментарі
Пропоную до збірки "КВІТИ ДУШІ".