Якби ж війна – то келих кришталевий,
що можна легко й будь-коли розбить
і. яму виривши у день оцей жовтневий,
всі друзки вже навік туди зарить…
Якби ж то дощ – не материнські сльози,
прощальні ниточки з життям синів,
які не рвуться ані від морозів,
ані від самих теплих літніх днів…
Які не рвуться вже во віки вічні,
бо не з очей, а з серця струменять…
бо не для війн сини і не для січі.
А дзвони поминальні все кричать!!!
Якби ж слова вождів не фальш кували,
сокир війни давно б вже не було.
Народи свої руки поєднали б
й від крові втерли стомлене чоло.
*Якби ж війна – то келих кришталевий…
Все в блогах
Якби...
- Автор: Каріна Товтин
- Перегляди: 372
Коментарі
Пропоную до збірки "КВІТИ ДУШІ".