Там де неба блакить, де струмочок дзюрчить,
Соловей ні на мить не змовкає.
Де лиш тиша одна, де спинилася мить
Рідна мама на мене чекає.
Линуть щирі слова, де у росах трава,
Вітер листя беріз колихає.
Де стежинка одна і нікого нема
Рідна ненька у світ проводжає...
Все в блогах
Зустріч
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 277



Коментарі
Тут така глибина і така висота, що до неї вже спробуй дістати. Ви поетка від Бога! Дар, який Вами опанував, не сміє зупинятися.
ДАРУЙТЕ ЛЮДЯМ ПІСНІ, ЯКІ БУДУТЬ ЧИСТИТИ ДУШІ І ЗАСПОКОЮВАТИ СЕРЦЯ - ЦЕ ВАША МІСІЯ НА ПЛАНЕТІ ЗЕМЛЯ!!!!!
БУДЬТЕ БЛАГОСЛОВЕННА!