Архітектурні пам'ятки, як і народні пісні, належать до основних фондів культурного надбання кожного народу.
У наших селах і містах ми можемо бачити величні храми, які видніються на найкращих місцях. Це наші діди і прадіди спільно громадою вибирали це місце, посвячували його, будували храм, і з того часу десятки років, а то й століть, несеться звідти безперестанно молитва у небесні простори. Це місце стає особливим, якимось іншим – святим. Тому кожен християнин, ідучи біля святині, кладе на себе знак святого хреста і ним вітається із самим Богом.
Село Теслугів, що на Рівненщині, має унікальну духовну спадщину. яку необхідно досліджувати й зберігати, пояснювати його історичну цінність мешканцям і гостям. Ця спадщина – Свято-Троїцький храм, який зберігає неповторну історію свого життя. Його краса помітно впливає на настрій людей.
Такі визначні споруди, і звичайні оселі – берегли тепло людських доль та розповідали й надалі дивовижні історії, які повинні мати неодмінно продовження.
Знаходити інформацію ми можемо в бібліотеках і архівах, в інтернет-ресурсах. Але найцікавіше – у розповідях людей, на екскурсіях, де відчуваємо живий емоційний зв'язок із місцем, розуміємо, які багаті нашарування історичної пам'яті зберігає наше село.
Цінність пам'яток узагалі, в тому числі й народної архітектури, в тому, що вони несуть нам інформацію про культуру минулого, про побут і звичаї народу, дають можливість «прочитати» важливі сторінки історії своєї країни.
Долучаючись до духовної спадщини предків, ми стаємо зрілішими, впевненішими у собі.
В Радивилівському районі є багато храмів давньої архітектури. Наприклад, у селі Хотінь (настоятель о. Олександр), у селі Жовтневе (настоятель о. Святослав), у селі Срібне (настоятель о. Андрій), у селі Підзамче (о. Василій), у селі Коритно (о. Василій), у селі Перенятин (о. Олексій).
Отець Василій, який служив у с. Сестрятині і с. Полуничне, приклав багато сил і здоров'я разом зі своїми прихожанами, щоб оновити храми і зберегти духовну спадщину наших предків. Про нього з теплотою говорять і бувші прихожани і священики свого району.
На даний момент розглядаємо матеріали про ці храми і настоятелі їх також будуть мати нагороди за свою працю по збереженню духовної спадщини.
Найважливіше те, хто переймається долею цих споруд, прагне допомогти їх збереженню. Все в наш час впирається в гроші. Отож, всі ремонти і відновлення та збереження духовної спадщини лягає на плечі церкви та прихожан, а центральні органи виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини щорічно звітують перед Кабінетом Міністрів України та громадськістю про стан збереження об'єктів культурної спадщини, а також подають Кабінету Міністрів України та Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО щорічний звіт про стан збереження об'єктів всесвітньої спадщини. Збереження пам'яток на місцях – найкращий спосіб, оскільки при цьому не порушується зв'язок природи та архітектури, що робить будівлю поетичнішою і виразнішою. Тому, насамперед, слід дбати про збереження цінних зразків давньої архітектури на місцях. Але, на жаль, у плануванні сіл питання охорони пам'яток враховується далеко не завжди.
Я побував, завдяки вашій землячці і прихожанці, проректору і академіку МАЛіЖ, чудовій відомій поетесі і начальнику нашого інформаційного центру ЮНЕСКО Ангеліні Дем'янівні Оборіній, у багатьох селах, розмовляв з населенням, настоятелями та старостами храмів.
Першою грамотою ЮНЕСКО був нагороджений митрополитний протоієрей Юрій Петрович Бондар.
Другу нагороду (грамоту ЮНЕСКО) отримав настоятель храму с. Теслугова – митрополитний протоієрей Павлюк Олексій Іванович на празник святого Дмитрія Солунського в 2019 р.
Хочеться подякувати всім настоятелям і прихожанам храмів, які зберігають ці пам'ятки духовної спадщини.
Михайло КОТ,
голова Правління Міжнародного Центру
впровадження програм ЮНЕСКО
