Все в блогах
Примхи жовтня
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 77
-Якщо друга половина жовтня дощова – буде гнила зима.
-У другій половині жовтня осінь стає старою бабою зі слізьми на очах.
-Зазвичай, спершу жовтень теплий, а потім холодний.
-Перша ожеледиця надовго землю не скує. Так само і перший сніг швидко розтане.
-У жовтні санна (снігова) дорога замішана на болоті.
-Жовтень любить чоботи з високими халявами.
-Багато гнилих опеньків – зима буде мокрою, з частими відлигами.
-На деревах і кущах довго листя тримається – зима іти в гості не гаїться (не квапиться).
-Зима буде вологою, якщо поросло багато моху.
-У другій половині жовтня часті і стрімкі пориви вітру, та ще й з мокрим снігом – взимку будуть заметілі.
-Жовтень завершується тихцем – на тиху зиму; сухий і холодний – на холодну зиму.
-Взимку буде багато снігу, якщо в жовтні було багато теплих днів.
-Жовтень холодом не обманить, зима снігом не покриє – хліборобу без надії.
-У жовтні снігова крупа зими ще не привела.
-У жовтні в болоті грузне, а взимку грузне у снігу.
-Показує осінь, що вона болотиха тільки у жовтні.
-Вересень сміється, жовтень хмуриться, а листопад журиться.
-У жовтні без болота так само, як і взимку без снігу.
-Жовтень болотом блудить, азима морозом гудить.
-Після осінньої свби жовтневий дощ - золото.
-Тішся у жовтні осіннім теплом, бо взимку про нього згадаєш.
-Буває, що у жовтні зима осінь за хвіст хапає.
-У жовтні холодно – прийдешня весна буде рання.
-У жовтністужа – весною жужа (болото, мокро).
-Хоч у жовтні холодно, але не голодно.
-Якщо вже в жовтні сніг відмітати, то влітку хліба доволі назбирати.
-Після морозу у жовтні буде відлига і мамалига...
Відстав день від ночі
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 98
15 жовтня вшановують священика-мученика Лукіяна, ревного сповідника Христової віри, якого стратили 312 року у часи правління жорстокого імператора Діоклетіана.
У народі кажуть:
-На Лукіяна відстав день від ночі, бо зачепився валянком за пень.
-Лукіян котить сонце вниз (день стає помітно коротшим).
-Якщо у ніч на Лукіяна яскраві зорі – бути морозу; тьмяні – дощу або потеплінню.
-Зорі на небі сині – бути снігу.
У цей день збирають останні гриби сироїжки (звісно, якщо ще не випав перший сніг), бо далі вони стають гнилими, «понівеченими».
Лукіяна чомусь вважають покровителем й опікуном курей. У його свято чистили курники, сідала,але ні півників, ні курей не рубали, не їли курятину. Були певні, якщо порушити табу, тоді кури переведуться, не будуть нестися, квочка не приведе курчат...
Утім, не вірте такому! Смачної Вам курочки!
Чумаки повертаються додому
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 103
13 жовтня – свято мученика Карпа і його побратимів, які загинули за Христову віру 250 року.
Карпа у народі називають Осіннім Мокрієм. Вважали (бо ретельно спостерігали), що він здатний створювати у погоді різкі переміни: від сухої до тривалої мокрої. Кажуть: «Якщо на Карпа розпочався дощ, то він буде падати мінімум тиждень». Зрештою, середина осені здебільшого характеризується проливними дощами (інколи з мокрим снігом),роскислими дорогами, які перетворюються на суцільну багнюку.
Колись свято Карпа мало цікаву особливість. До цього дня українську чумаки (а чумакували вони з XV до середини XIX століття) намагалися повернутися з Криму додому. У Крим возили хліб (зерно), овочі, ремісничі вироби.., а звідти рибу, сіль, інколи рис, родзинки, навіть вартісні ткані килими кримських татар і турків. Річ у тім, що чумаки ревно берегли своїх волів, дбали про них і не хотіли, щоб вони тягли важкі вози заболоченими дорогами. Тому на торги вирушали влітку за стійкої сухої погоди. Якщо торг був вдалим, все обійшлося без прикрих пригод – нападів грабіжників, захворювань людей і тварин, смерті чумака, якого мали поховати за всіма християнськими обрядами, шукаючи найближчу церкву зі священиком, то поверталися вони й раніше.
І таке. Враховуючи релігійні традиції українського народу, чумакам вельми кортіло повернутися додому до свята Покрови, ікона якої є оберегом козацтва. Адже здебільшого саме колишні воїни-козаки та їхні нащадки поповнювали ряди чумаків.
Невже Яків ніякий?..
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 101
9 жовтня вшановуємо Святого Якова Алфеєвого, апостола. Це свято не належить до визначних, великих у церковному календарі, але є доволі знаковим у народному календарі українців.
Вважається, що цього дня завмирає вся рослинність, не розвиваються у землі коренеплоди сільськогосподарських культур, бо вони вже дозріли, так само коріння лікарських рослин. Тому знахарі намагалися заготовити лікарське коріння (зокрема, живокосту, гравілату міського, оману, алтеї лікарської, лопуха, валеріани...) ще до Якова.З дарів Природи готували цілющі настоянки та відвари.
У народі кажуть:
-Яків – ніякий: вже не осінь, а ще не зима.
-На Якова поода часто ніякова (перемінна).
-Яків пошле або град, або снігову крупу.
-На Якова снігова крупа – вже осінь не та...
-На Якова осінь снігом ще не вмиється і в білий жупан не причепуриться.
-Між Покровою і Яковом відносно стійка тепла погода (як для тієї пори) – зима ще не скоро ступить на поріг.
