Все в блогах
Змієборці
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 72
1 листопада – свято Кузьми і Дем`яна, братів-лікарів з Малої Азії, безсрібників, бо вони ніколи не брали плати за свої послуги зцілення. Допомагали не тільки людям, а й лікували тварин. Були страчені 284 року за доносом заздрісного лікаря-язичника.
Медики і знахарі вважають їх своїми покровителями. Ковалі – своїми, адже, як оповідає легенда, вони першими розкрили таємниці вогню і заліза, опанували ковальським ремеслом, а знання передали людям. Називають їх і змієборцями. Бо ще за однією давньою легендою, брати викували залізного плуга, яким переорали страшного велитенського змія, що пожирав людей, особливо вродливих дівчат. Як наслідок боротьби, на землі залишилися Змієві вали. Ця легенда стосується, зокрема, Древнього Києва.
У народі кажуть:
-На Кузьми і Дем`яна може встановитися дорога санна, а тоді вже буде зима рання.
-Після Кузьми і Дем`яна зима стає підступною.
-Якщо цього дня дме сильний вітер, то зима буде багата на сніг.
-Якщо цього дня погода мрячна, дороги перетворилися на багнове місиво – до початку груднястійких морозів не буде.
-Буває, що Кузьма вдень снігом сипле, а його брат ввечері морозом кує.
Чорнокнижник
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
Дату 31 жовтня у народному календарі українців чомусь називають Днем ворона, а самого птаха величають Чорнокнижником. (Зустрічаємо таке у різних етнографічних джерелах).
За давніми віруваннями, ворон – відьомський птах, супроводжує нечисту силу в усіх її мандрах. Його поява віщує лихо. Водночас, це і мудрий птах, який може передбачати людині майбутнє.
Справді, перед початком зими ворони перебираються ближче до людських поселень, насамперед міст, де на смітниках для харчових відходів знаходять поживу. Селяни недолюблюють їх за те, що крадуть курчат, качат... Але ні тільки маленьке потомство домашньої птиці. Вони здатні заглядати у чужі гнізда (здебільшого дрібних пташок) і красти пташенят, зазіхають на зайчат, діточок білочки. Гріхи гріхами. Та все ж ворони – санітари, поїдають тіла мертвих тварин і запобігають розповсюдженню інфекцій. А у самих воронів доволі стійкий імунітет.
У народі кажуть:
-Ворон ворону ока не виклює.
-Ворон – птах лихий.
-Ворон і кістку витягне та буде гризти.
-Навпростець тільки ворон літає.
-І ворон хвалить своїх воронят.
-Ворон кряче – на нещастя, а ворона – на дощ.
-Ворон своїм голосом до обіда гостя віщує.
Частування пастухів
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
29 жовтня вшановують преподобного Аврамія, пресвітера, та його племінницю Марію. Він був родом з Едеси (Месопотамія). Помер близько 360 року. На жаль, про його благочестиву племінницю Марію збереглося мало відомостей.
У народному побуті українців Святий Аврамій вважається покровителем овець та вівчарів. У цей день господарі пригощали пастухів за те, що вони збрегли отари овець влітку. На столі неодмінно мала бути баранина. Така ж традиція практикувалася й у свято Дмитра, коли вівчарі з вівцями поверталися з далеких полонин. Тому Аврамія не випадково називають пастухом. Як додаткову плату, пастухам дарували виченину овчину для пошиття зимового одягу.
Народні прикмети:
-Без холодного Аврамія зима буде погана.
-Кволий Аврамій (дощ і сиро) – на мокру зиму.
-Вітер на Аврамія – весна буде вітряна.
-Хмарно на Аврамія й помірний вітер – зима буде з відлигами.
У Карпатах, починаючи з дня Аврамія (якщо встановилася доволі холодна і сніжна погода), овець заганяли у кошари й годували сіном.
З подарунком до дітей
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 122
Давно відома, але аж ніяк не банальна істина: «Книга – найцінніший подарунок». А коли йдеться про дитячу книгу, адресовану маленькому читачеві, то поготів. Наче Добра Фея з казки, Ганна Кузьмак, поетеса зі с.Добрячин Червоноградського району, член Української асоціації письменників та літературних об`єднань «Колос», «Третій горизонт» прийшла до дітей з двома збірочками «Сонечко в очах» й «Акрозагадки». Обидві вийшли друком, як додаток до газети «Літературний Червоноград» (засновник і видавець Ігор Дах).
Як і годиться, у них багато яскравих ілюстрацій. Адже маленький читач може спочатку сприймати світ, дійсність через зображення (малюнок, фото), а вже потім заглиблюватися у текст.
Збірочка «Сонечко в очах» зачарує своїми веселковими барвами, поведе у мальовничі краєвиди нашої Матері-України. Є тут повчальні і духовні вірші, патріотичні твори, жартівливі тексти, казки, етюди...
Ганна Кузьмак добре знає дитячу психологію. Як культпрацівник, частенько організовувала масові мистецькі заходи за участю дітей. Вони здебільшого приурочувались Шевченським святам, Дню Метері, Дню Незалежності України, Святому Миколаю...
Акровірш – одна з найскладніших форм поетичного твору. Літературознавці, критики, хоч і не без іронії, інколи називають його «взірцем вищого пілотажу». Звісно, якщо цей твір наповнений глибоким змістом, образністю, цікавими висловлюваннями, а не лише грою слів. Написати дитячу акрозагадку (у якій, як і в кожному акровірші, перша літера кожного рядка і є передумовою до відгадки), мабуть, ще важче. Тут неабияк потрібно враховувати вік читача! Але Ганні Кузьмак завжди вдається успішно подолати ці «підводні рифи». Збірочка «Акрозагадки» розвиватиме у дітей кмітливість, логіку мислення. Зацікавить вона і батьків.
Отож, цікавого читання тобі, Дитино!
Шиплячі
- Автор: Олена Федюра
- Перегляди: 141
Всі місця, де я живу
Відкладають пам'ять у кишені,
А в моєму одязі
Кишень нема
Пісень нема
Лишень нема
Піжами теплої, як у дитинстві.
Досі живу тими кімнатами
Що пахнуть тепер іншими
Здебільшого, дівчатами
Здебільшого, незнайомими
Завбільшки із припущення
Мої знання про них
Кожну.
Хотілось би знов, як підлітка
Тільки того й робити
Що дихати віршами
Говорити прозово
Говорити просто
А думати так глибоко
Як вмію тепер любити.
А може й добре, що маю стільки
Людей, книг, дотиків
Сліз, хустинок, зустрічей
Сонця
Себе
І світла
