Веб-портал дистанційного творчого навчання
1 1 1 1 1 (0 голосів)
1 1 1 1 1 (1 голос)

У часі спокою нічного
За свіжим ароматом чаю
Сиджу. Не хочу вже нічого,
Та думати не припиняю.
Питання вічне мене мучить:
Звідки взялась така краса?
А, може, Небо це озвучить?..
На що і сподіваюсь я.
Спокійна ніч своє зробила -
Все оповите тишиною.
Ліхтар на небі запалила.
Це - місяць розмовля зі мною.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Думка все ж не покидає
Про її прекрасні очі,
Погляд карий пригортає.
Не заснути до півночі.
Часто думаю про неї:
- Чого ж маниш так до себе,
Ти, Прекрасная Лілеє?..
Ні! Не можу я без Тебе!

1 1 1 1 1 (3 голосів)

(З циклу «Рідна природа»)

Хто ж це так літнього спекотного дня дивно й невгамовно свистить у бабусиному саду?..

Вдивляюся у верховіття дерев, та нікого не бачу. Невже шпак прилетів за завичкою на вишню, щоб поласувати ягодами? Але ж «вишневий сезон» вже давно завершився, жодної ягідки не знайдеш. Самого шпака також не видно.

Тим час свист лунав усе гучніше й гучніше. Після нетривалих пошуків знайшов виконавця. Це дятел вмостився високо на засохлій гілці старого горіха і насвистує мелодії.

Відверто кажучи, я оторопів. Адже й гадки не мав, що дятли свистять, хоча доволі часто спостерігав за ними. Був упевнений: вони лише барабанять по дереву, вишукуючи короїдів.

Дятел тим часом високо-високо підняв дзьоба і ще раз заспівав свою мелодію, та так хвацько, що, здавалося, червоний берет ось-ось злетить з його голови. Потім на мить стих і забарабанив по сухій гілці.

Воістину, вік живи - вік учись. А скільки ще незвіданих таємниць приховала від мене Природа?!.

1 1 1 1 1 (1 голос)

Ищу ответ я на вопрос,
Не знаю: сложен он иль прост.
В чем смысл вопроса? Он таков:
Как много у меня грехов?
Искала долго я ответ,
И вот мне старец дал совет:
«Не, важно, сколько согрешил,
Без этого ведь не достичь вершин».

1 1 1 1 1 (2 голосів)

«Нужно мечтать или мнение ты изменила», –
Однажды меня подруга спросила.
Просто сказать ничего не могла,
Подумав, такой ответ я дала:
«Хочу дарить я людям много света,
Хочу лететь над горизонтом, как комета».
Все спрашивали меня: «Почему?»
А я отвечала: «Вам знать ни к чему».
Никто меня не сможет понять,
Но и мечту мою никак не отнять.
Жить буду будто лечу и горю,
Осуществлю мечту я свою.

Коментарі

Новеньке у блогах

Святий Миколай нікого не боїться

Микола Бурмек-Дюрі
09 червня 2026

 

 1

Екг 

 

– Мала, чому плачеш? – запитав я, зупинившись на дорозі.

– Дядьку, як не плакати,...

Чарівниця Акилина

Тарас Лехман
07 червня 2026

 

13 червня – свято мучениці Акилини, побожної дівиці з Фенікії. За духовний подвиг і принесену...

Великий Онуфрій

Тарас Лехман
07 червня 2026

 

12 червня – свято Онуфрія Великого. (У народі – Онопрія).

Після свята Онуфрія ніч помітно...

Початок Петрового посту

Тарас Лехман
01 червня 2026

 

Через тиждень після свята Пресвятої Трійці і завжди у понеділок – перший день Петрового посту...

Сонячні стовпи

Тарас Лехман
01 червня 2026

 

5 червня – день вшанування мученика Доротея, єпископа Тиру, який жив у четвертому столітті....