Все в блогах
Чи знаємо ми?
- Автор: Ігор Дах
- Перегляди: 481
“Хліб наш насущний, дай нам, Господи”, – щоденно просимо у молитві Творця. І той Божий харч ніколи не зникає з наших бідних чи багатих столів. З давніх-давен людство з великою пошаною і любов’ю ставились до хліба.
Пам’ятаю, моя бабця завжди загортала хлібину у вишиту льняну скатертину, яка слугувала тільки для нього. Коли бабця розгортала скатертину, щоб відкроїти скибку, то перед тим як відрізати завжди цілувала хлібину, а тоді відрізала. Бувало й таке, окраєць випадав з її натруджених рук на долівку. Тоді старенька обережно піднімала його, цілувала, а разом з тим клала на себе хрест і промовляла: “Прости Господи”. І я впевнений, що подібно так було в кожній українській родині.
З тої пори промайнуло уже трохи часу. Одне покоління змінилося іншим. Цивілізація наступає з таким розмахом, що людство з головою поринає у неї. Нам здається, що ми досягнули вершин цієї цивілізації. А хліб, як замішували з борошна, так і місять по сьогодні. Лишень ставлення до нього, ой, як здешевіло.
Я, Товтин Крістіна, мені тільки минуло 18 і у мене є питання: чому я не можу уже претендувати на премію (лауреатство)? Мені здається це несправедливо!
- Автор: Крістіна Товтин
- Перегляди: 394
Я, Товтин Крістіна, мені тільки минуло 18 і у мене є питання: чому я не можу претендувати на премію (лауреатство)? Мені здається це несправедливо!
Məktəblilərin vətənpərvərlik şeirləri
- Автор: Seyyub Asadov
- Перегляди: 207
Bakı şəhəri, Xətai rayonu 165 №-li tam orta məktəbin 7 A sinif şagirdi Mikayıllı Qönçə (“Şəhid anası”) və həmin məktəbin 9 A sinif şagirdi Mikayıllı İnci (“Ana və poçtalyon”) şeirlərini söyləyirlər.
Автографи...
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 210
Автограф. - Червоноград: Додаток до газети “Літературний Червоноград”, 2020. - 52 с.
* * *
Це вже друге видання альманаху “Автограф”. Його ініціатор, редактор, упорядник і видавець - Ігор Дах.
Кажуть, що почерк людини визначає її характер, настрій, прагнення... Тож особливість альманаху полягає в тому, що тексти (вірші, проза) написані авторами від руки з автографами («особистими підписами», як ми інколи говоримо). Через сканування так вони й подані до друку. Тут уже нічого не відредагуєш, не внесеш жодних правок. Також вміщено фото кожного автора й стисле його представлення. До речі, редактор добирав лише тих авторів, які мають у своєму творчому доробку хоча б одну видану збірку.
Цього разу на сторінках «Автографа» виступили Марія Грицан, Ігор Дах, Маркіян Лехман, Михайло Махник, Тетяна Балагура, Надія Олійник, Роман Пастух, Надія Самсін, Ірина Ракус, Анна Кінаш, Леся Гук, Василь Кузан, Юлія Фиштик, Василь Тарчинець, Степан Яким, Микола Зимомря, Клавдія Дмитрів, Уляна Борута, Мар'яна Пак, Ірина Левко, Марія Деленко, Ольга Яворська. Доволі широка й авторська географія - Червоноград, Сокаль, Дрогобич, Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Полтава, Київ...
Слушно зауважує у передмові Ігор Дах: «Люди зовсім перестали спілкуватися за допомогою листівок, яких витіснили стільникові телефони та скайпи. Із літератури зникає епістолярний жанр». А й бо справді! Авторові вже важко (чи то лінь сповиває) написати кілька слів від руки...
