Все в блогах
Bouger
- Автор: Марія Павлова
- Перегляди: 174
Il faut balancer dans la vie,
Faire doucement le pendule bouger
Dans ce monde difficile, ma chérie,
Prends le temps de te retrouver.
Ne pense pas à finir le chemin,
Cherche les choses qui te touchent,
Et pense…dans le calme du matin,
Dans tes pensées, la sagesse se couche.
Dans ta vie il y aura toujours
La tristesse, l’amour et la joie,
Tout passe, le pendule fait son retour.
Mais c’est la vie, tu vois?
04.03.2026
У житті ніколи не буває все ідеально. Завжди є світло і тінь, радість і смуток. Але надзвичайно важливо вміти гойдати свій внутрішній маятник у бік гармонії, краси та любові.
Водночас потрібно дозволяти йому рухатися і назад, адже саме в цьому русі народжується рівновага. Наш внутрішній маятник може рухатися інакше, ніж світ навколо. Навіть коли зовнішній світ здається хаотичним або важким, людина здатна знаходити власний спокій.
Можливо, у цьому і полягає життя: у постійному русі, у пошуку рівноваги, у здатності бачити красу навіть серед змін. Бо життя… таке різноманітне, живе і по-своєму прекрасне.
Весняне Новоріччя
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 71
Ще за сивої давнини, у дохристиянські часи, наші пращури-язичники зустрічали Новий рік весною. Водночас це було і вітання весні, весняному сонцю. Такі язичницькі вітальні мотиви збереглися у веснянках і дотепер, хоч і не в первозданних варіантах. Весна символізує пробудження природи, всього живого, оновлення життя.
Святкування могли тривати кілька днів, а то й тижнів. Насамперед зустрічали птахів, які повертаються з вирію. Раділи гракам, журавлям, лелекам, диким качкам, а особливо жайворонкам, адже ті, за прадавніми віруваннями, приносять на крилах весну. Для їх «урочистої» зустрічі навіть виходили у поле чи на луг.
Епогеєм святкуваня ставали дні 20-22 березня. І не випадково. Бо це час весняного рівнодення, свято світла. Сонце котиться на літо. День більшає.
Символами Нового року були верба і береза. Вони першими прокидаються весною, брунькують. Деревця прикрашали кольоровими стрічками, навколо них водили хороводи, справляли обрядові дійства.
Щоправда, згодом церква строго забороняла їх. Після прийняття християнства з плином часу Новий рік починали зустрічати вже восени. І аж опісля взимку. Та все ж народні весняні новорічні традиції зберігалися, передавалися від покоління до покоління.
Народні прикмети:
-У ніч на весняне рівнодення яскравий місяць і ясні зорі – на красну весну.
-Птахи масово повертаються з вирію – на теплу весну; летять невеличкими табунцями – до холодної весни.
-Весняна повінь почалася на весняне рівнодення – води не скоро спадуть.
-Повний місяць – буде повінь.
-Розпускається верба і береза – весна вступає у свої права.
Весняні води
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 66
-Весняні води – чотири броди.
-Весняні води напоюють трави.
-Повінь на луках – висока трава і густа.
-Де весняні потоки – там трави високі.
-Рух соків у берези починається тільки після брунькування. (Можна брати сік).
-На березі бруньки – соки потекли.
-Весна топить довеілля з появою перших бруньок. (Ідеться про весняну повінь).
-Березень враз сонцем зігріє після сніжної зими, тоді раптово прийде повінь.
-Під час повені березень запитає: «Чи ти у валянки, чи ти в гумові чоботи взутий?..».
-Весняна повінь лиха не принесе, коли до хати не дійде.
-Весняна повінь розмиває стежки-дороги і навіть руйнує пороги.
-Стрімка річка і велика вода – буде біда.
-Весняні води – до літньої погоди.
-Березень тоді весну приводить, коли верба розпускається.
-У березні ще сніг на порозі, але серце радіє.
-Весна завжди приносить диво, бо вона вродлива...
-Березень зрадливий, але втішний.
-Мороз у березні скоро відступить. До такого його сонце змусить.
-Весна стулить зимі повіки...
-Розлилися ріки – зима не повернеться.
-Березень березовим віником зиму вимітає, весну в гості припрошує...
Веснянка вівсянки
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 72
17 березня – свято преподобного Олексія, чоловіка Божого.
На Теплого Олекси (так називають у народі цей день) пасічники оглядали вулики, перевіряли, чи добре перезимували бджоли. Раділи, коли бджоли починали вилітати з вуликів, бо тоді варто очікувати щедрого медозбору.
Селянам вельми кортіло почути першу весняну пісню вівсянки. А співає вона: «Кидай сани, бери віз...». Якщо почули веснянку вівсянки, то через два тижні можна починати сівбу. Не заспівала пташка – сівба буде пізньою.
Народні прикмети:
-Грім на Теплого Олекси – на грозове літо.
-На Теплого Олекси крига скресає і води прибуває – очікуй повені.
-Тепло на Теплого Олекси і розпускається верба – буде тепла весна.
-До Теплого Олекси не розцвіли підсніжники і проліски – на холодну весну.
-На Олекси з гір вода – із зимівлі риба рухається.
-На Теплого Олекси мороз – ще наберешся лиха від холоду.
Перед Теплим Олексою припиняли рибалити, адже риба йде на нерест.
У день Теплого Олекси варили кашу з вівса (вівсянку). Звісно, на честь пташки вівсянки. Щоправда, такої традиції дотримувалися не в усіх етнорегіонах України. Найбільш поширеною вона була на південних землях. Кашу їли пісною, бо триває Великий піст.
Хрестопоклін
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 67
Третя неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною (цього року вона припадає на 15 березня), бо у церквах виносять Хрест для поклоніння і цілування вірянами. Весь тиждень називають Хрестопоклінним, а середу – Середопістям, бо минає перша половина Великого посту, час наближає нас до Великодня.
За давньою українською народною традицією, у середу пекли пісні коржі у вигляді хрестів. Їх їли усією родиною, давали худобі. Один кожр-хрест залишали до весняної сівби, зберігали у мішку з посівним зерном. Перед початком сівби його розламували «по раменах», які закопували по чотирьох кутках поля. Це мало сприяти доброму врожаю.
Народні прикмети:
-Яка погода на Середопістя – таким видасться Великдень.
-На Середопістя скресає крига («щука розбиває хвостом лід») – на теплий Великдень.
-Стоять міцні морози – не буде ранньої весняної сівби.
-Падає дощ – земля добре вродить.
Якщо хтось у ніч на Середопістя зачув грім, то вважав, що це «піст розколовся навпіл».
