Все в блогах
Прийшли празники в гості
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 66
18 листопада – поминаємо святих мучеників за Христову віру Платона і Романа.
Платон жив у ІІІ столітті. Страчений в Анкирі (Мала Азія). Роман (також жив у ІІІ столітті), диякон, помер під час тортур в Антіохії (територія сучасної Сирії).
За народним календарем українців (але сумісно і за церковним календарем), з цього дня починаються зимові святки зі своїми неповторними звичаями та обрядами, традиціями, які поєднали дохристиянську кільтуру і високу християнську духовність та мораль. Недарма кажуть: «Гуляємо від Романа до Йордана». Вони поділяються на два цикли: доріздвяні свята і різдвяно-новорічні свята. Найважливішими з нихє (передусім беремо до уваги народну традицію) – Романа, Введення у храм Пресвятої Богородиці, Катерини, Андрія, Варвари, Сави, Миколая, Анни, Спиридона, Надвечір’я Різдва (Святого вечора), Різдва Христового, Собору Пресвятої Богородиці, Степана, Меланії, Василія Великого (Нового року), Надвечір’я Богоявлення, Богоявлення Господнього (Водохреща), Собору Івана Хрестителя... Окремий цикл становлять постріздвяні свята, які завершуються початком Великого посту.
Взимку у господарів мало нагальної роботи, тому можна посвяткувати...
Народні прикмети:
-Тепло на Романа – перша половина зими буде теплою (і навпаки).
-Якщо Роман приніс студень, але без снігу – погано озимині.
-Птахи ховаються під стріху – чекай холоду і лиха.
-Зірок на небі мало – на негоду і завірюху; багато – на мороз.
-Зірки перед похолоданням яскраво світяться.
Хмуриться і журиться...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 74
-У листопаді людина хмуриться і журиться, бо зима прийде...
-Листопад в осені загруз і зиму не пускає.
-Льон труть – руки гріють.
-Прийшов листопад і осінь забрав.
-Від темних хмар чекай негоди.
-Листопад довго теплом не тішить.
-Листопад веселим не буває.
-У листопаді сонце ще засяє, але не зігріє.
-У листопаді птахи стають сумними.
-Листопад останніх птахів жене у вирій.
-Дикі качки не поспішають відлітати – до пізньої зими.
-Заєць побілів – випаде сніг.
-Рано з’явилося багато мишачих нір (на полі чи на городі) – на ранню зиму.
-Білка утеплює гніздо ще до перших міцних морозів.
-Про люту зиму скажуть багаті харчові запаси білки.
-Якщо у листопаді ще знайдеш запізнілого гриба – зима забариться.
-Кури погано несуться перед похолоданнями.
-Галасливі птахи не хочуть холодів; мовчазні вже на них очікують.
-У листопаді сірі похмурі дні у грудні сонечко також не прогляне.
Сорок днів Різдвяного посту
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 73
З 15 листопада і до 24 грудня триває сорокаденний Різдвяний піст.
Люди протягом цього періоду очищаються не тільки тілесно, а насамперед духовно. Він призначений для того, щоб віряни належно підготувалися до величного свята Різдва Христового. Дотримуючись усіх правил посту і християнської моралі, віряни зміцнюють зв’язок з Богом. Відтак, Різдвяний піст – слушна нагода присвятити себе молитві і покаянню.
Утім, Різдвяного посту можуть не дотримуватися люди, які перебувають на прифронтових територіях, найперше – військовослужбовці, вимушено переміщені особи, працівники важких і небезпечних професій, до яких належать і рятувальники. Водночас від посту звільняються особи з серйозними хронічними захворюваннями, яким обмеження в їжі може завдати непоправної шкоди. Не варто турбуватися «за гріх» вагітним жінкам, матерям, які годують груддю немовлят, дітям, віком до 14 років.
Зрештою, в основі кожного поступолягає духовне очищення.
У народі кажуть:
-Яка погода у перший день Різдвяного посту, такою може бути на Різдво Христове.
-На деревах і кущах багато інею – буде врожай садовини.
Пилип запрошує до хати...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 69
14 листопада – свято апостола Филипа (Пилипа), після якого настає Різдвяний піст.
Пилип завершував осінні вечорниці – традиційні зустрічі молоді «на вулиці» і запрошував її «до хати». Розпочиналися зимові вечорниці, або Андріївські. Остання назва походить від того, що їх пік припадав на вечір перед святом Андрія. Тривали зимові вечорниці до Святого вечора. Бо Святий вечір і Різдвяні свята належали до сімейних, родинних. Гурти молоді збиралися тільки для постановки вертепу, колядувань на потреби церкви, водіння Кози на Меланчин вечір, щедрувань (щедрували винятково дівчата). Після Різдвяних свят традиційні зустрічі продовжувалися аж до початку Великого посту. А далі знову «вулиця».
Під час зимових вечорниць молодь збиралася у хаті котроїсь з дівчат (як правило, дівчата почергово запрошували до себе на такі зустрічі), або винаймали хату у старших самотніх людей чи у жінок-вдовиць, але також старших. Як плата, допомагали їм у господарстві протягом року.
Народні прикмети:
-На Пилипа іній – на хлібний врожай.
-Мокрий сніг – мокра зима.
-Нема снігу – будеш без хліба (насамперед ідеться про озимі посіви).
-Сильний вітер – у грудні часті завірюхи.
-На Пилипа мороз – кінець листопада і грудень будуть холодними.
Щит і Меч
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 79
8 листопада – Собор Архистратига Михаїла.
Його вважають захисником людей від усіх демонічних сил. Він повсякчас невтомно бореться з ними. На це його уповноважив Господь ще з початком створення світу, коли люцифер і чорні ангели повстали проти Всевишнього.
В іконографії Архистратига Михаїла найчастіше зображають зі щитом і мечем у руках. Таким його образ відтворено і на гербі Києва.
З Архистратигом Михаїлом пов’язано багато апокрифічних легенд і народних переказів. Одне з найпоширеніших фольклорних джерел – історія про рушницю, який святий подарував мисливцю. Вона стріляла бездоганно влучно. Але мисливець так і не скористався нею, повернув зброю Архистратигу Михаїлу. Бо те, що належить Богові і святому, не може належати людині.
За українською традицією день Михайла завершував пору весіль.
У народі кажуть:
-На Михайла може остаточно встановитися зима.
-На Михайла і зайцю хвіст мерзне.
-Запитає Михайло, чи маєш теплі ногавки (штани).
-Після Михайла дівка піде і за шкандибайла, а ні, то ще рік доведеться дівувати.
-Після Михайла корову потрібно переводити на зимову годівлю.
-Південний вітер на Михайла – тепло буде до половини грудня.
