Все в блогах

Автор: Тарас Лехман

26 січня 2025

Перегляди: 72

-Лютий – місяць-баламут: то лютує, морозом пече, то сонцем пригріває. Тому не вір йому.

-Буває, що улютому панують стужа й завірюха, а відлига заховалася.

-У лютому зайцю вуха мерзнуть.

-Грім у лютому – на неврожай.

-Падають бурульки зі стріхи – буде потепління; чіпко тримаються – мороз не відступить.

-Химерний лютий, бо ні їхати, ні йти.

-У лютому зима зубами скрегоче, бо весні місця уступати не хоче.

-Вітер «закручує» гілля на деревах – до буревію.

-Не питай у лютого поради, якою буде погода.

-Мороз при молодому місяці завжди міцний.

-Лютий одним боком сонцем гріє, а другим морозом пече.

-Лютий ходить то босий, то взутий.

-У лютому дорога ще санна – весна не буде рання.

-Увечері нема зір на небі – вранці і вдень погода буде доволі вологою.

-Важкі (обважнілі) снігові шапки на гіллях дерев – до відлиги.

-Коли мороз, а ворони літають і галасають – буде відлига.

-Після морозу синиця веселиться – буде потепління.

-У лютому вдень сонце гріє, а вночі мороз пече.

Автор: Тарас Лехман

26 січня 2025

Перегляди: 75

30 січня відзначаємо день Трьох святителів – Василія Великого, Григорія Богослова й Івана Золотоустого, Учителів й Отців Церкви. Хоч це дещо парадоксально звучить, але жодного з них Церква не ставить на перше місце, не надає комусь верховенства над іншими. Вони сприймаються воєдино, як брати-нерозлийвода. Своїми духовними працями, текстами Святої Літургії доповнюють один одного. Чого не скажеш про народні прогностичні прикмети:

-На Трьох святителів три погоди буває – мороз, відлига, снігом замітає.

-Якщо на Трьох святителів погода не стійка, то такою буде й весна.

-Якою погода видасться у першій половині дня – такою буде перша половина весни; якою видасться у другій половині дня – такою буде друга половина весни.

-На Трьох святителів чотири вітри віють. Найдошкульніший північний вітер, бо похолодання принесе. Південний вітер – на тепло. Східний – на посуху. Західний вітер принесе опади, найближчими днями очікуй снігу або дощу з мокрим снігом.

-Вітряно у цей день (шквали) – літо буде мокрим.

-Червоний місяць – до посилення вітру.

Автор: Тарас Лехман

23 січня 2025

Перегляди: 133

24 січня – день поминання достойниці Ксенії Римлянки, яка жила у V столітті. Походила зі знатного роду. Втекла перед шлюбом із двома служницями з Риму до Єгипту, оскільки, на відміну від бажання її батьків видати дочку заміж за багатого й впливового у суспільстві чоловіка, прагнула посвятити себе виключно служінню Богові. Заснувала монастир, в якому вела своє життя як свята ігуменя.

У народі цей день ще називають святом Доротеї, Оксани-Дороти. В Україні більш популярне ім’я Оксана. Але, як стверджують мовознавці, Ксенія й Оксана – дві форми одного імені. Це вже згодом у різних народів вони «відокремилися».

Якщо на Ксенії панувала премінна погода, то жартували: «Ксенія, вельможа, ні на зиму, ні на весну не схожа», або: «Ксенія, вельможа, ні на кого не схожа». Хоча вона наближає весну, але красної пори годі діждатися.

Народні прикмети:

-Оксана-Дорота любить сніги і болота. Якщо така погода у цей день, то рання весна буде мокрою.

-Не Ксенії добра погода – весна буде красна.

-Нема від Ксенії добра (холод, мороз) – не чекай раннього тепла (ранньої весни).

-Ксенія сніг розтопить, а опісля вдарить морозом – хліб забере.

-Оксана хмуриться – весна зажуриться.

-На Ксенії відлига, течуть струмки талої води-сніговиці – ранньою весною будеш ходити у зимових чоботях.

Після Ксенії починали ощадити борошно, щоб не залишитися без хліба до нового врожаю. Тому її називали Напівхлібницею.

Автор: Тарас Лехман

16 січня 2025

Перегляди: 108

У другій половині січня (неодмінно після проводів Різдвяних свят) мешканці лісових зон здійснювали так звану «зимову, вирубку, рубку, чистку лісу». Робили це на замовлення лісників. Яу плату, здебільшого отримували «дармові» деревину, дрова.

Зрізали чи зрубували старі порохняві («аварійні») дерева, які становили загрозу для життя людини, бо будь-якої миті від сильного подиху вітру могли впасти на мисливця, збирача ягід чи грибів, також ті, які піддалися масивному нападу паразитів... Під сокири потрапляли старі гілки кущів, густі чагарники, особливо на лісових стежках і дорогах, щоб потім, після чистки, зручно були йти чи їхати.

Ця робота щороку конкретною датою не визначалася, але обирали дні, коли вдарив міцний мороз, щоб коням було легко тягнути сани по снігу, які навантажували деревиною. Праця була колективною, належала до категорії небезпечних. На жаль, не раз траплялися випадки, коли дерево, яке зрізають чи зрубують, падало на людину. Тоді наслідки – непоправні.

Також заготовляли промислову деревину для будівництва хат, господарських споруд, теслярського ремесла. Вважалося, що цієї пори дерево міцно спить, тому не відчуває болю, коли його зрубують. Чуйні і дбайливі люди завжди ставилися до кожного дерева, як до живої істоти. Намагалися не чіпати тих дерев, на яких були дупла, гнізда – помешкання лісових звірят і пташок.

Насправді ж, взимку у дерев не відбувається рух соків. Згодом таку деревину легше сушити, а потім обробляти. Так чи інакше, але люди ставилися бережно до Природи! На місці вирубок висаджували молоді саджанці.

У народі кажуть:

-Ліс – багатство. Бережи його!

-Подбай про ліс, а він про тебе подбає.

-Зашкодиш лісу – собі нашкодиш.

Автор: Тарас Лехман

16 січня 2025

Перегляди: 113

19 січня – свято Макара Єгипетського, який жив у IV ст. Понад 60 років провів у Скитській пустелі, як самітник-аскет. Став духовним батьком та наставником для багатьох ченців. До Макара часто приходили люди, аби той зцілив їх духовно і тілесно. Він завжди давав слушні поради та мудрі настанови. Церква інколи називає його Макаром Єгипетським-Старшим. Це заради того, аби не виникало плутанини. Адже церковний календар згадує кількох достойників Макарів, дати вшанування яких припадають на різні дні.

Колись у цей день селяни спостерігали за погодою і казали: «Якщо на Макара відлига, а не морози, то кидай сани, а бери вози!». Тобто, потепління триватиме кілька днів, а то й тиждень. У дбайливого господаря завжди були напоготові і сани, і вози.

Зрештою, у народному календарі українців до таких визначальних церковних дат щодо прогнозування кількаденної відлиги чи тривалого морозу належать свята Варвари, Миколая, Спиридона, Різдва, Водохреща, Тетяни, Петра Вериги, Стрітення...

Народні прикмети:

-Сніги глибокі – стіжки сіна високі.

-Хай мороз землю кує, головне, щоб зима снігом не обділила, бо тоді буде на погибель озимини.

-Макар зморозом – не поїдеш возом.