Все в блогах
Купання волів
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 117
До маловідомих народних обрядів весняної сівби належить «кУпання волів», і то з наголосом на літеру «У». Адже саме цими тваринами у давніші часи орали і боронували нивку. Вони надійні помічники, дужі, витривалі. Хоча роблять свою справу повільно, але акуратно, якісно. Про те, як віл поле оре, а господар за ним слідом іде, співається у різдвяних колядках і щедрівках.
Обрядо зводився до того, що перед початком робіт волів скроплювали або злегка обливали свяченою водою; напували з відерця криничною, до якої також додавали свяченої йорданської води. Потім частували волів обрядовим печивом у вигляді хрестів, яке випікали на Середопістя. І господарі неодмінно приймали купіль та пили свячену воду.
А ще у церквах замовляли Богослужіння. Просили у Всевишнього доброго врожаю, здоров’я та сил для господарів і, звісно, для волів. Потім отримували благословення священика. І таке дійство не обходилося без свяченої води.
Поганяти волів у полі під час оранки і боронування доручали тільки хлопчикам, бо у них легка рука і чиста душа та помисли. Вони це робили, ідучи збоку від волів.
Благословенні люди і земля
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 88
25 березня – одне з найвеличніших церковних свят Благовіщення Пресвятої Діви Марії, яку стали величати Пресвятою Богородицею.
Їй явився Архангел Божий Гавриїл і сповістив, що Вона народить від непорочного зачаття Сина Божого, Спасителя людства і найменує Його – Ісус. Діва Марія з покорою прийняла Благу Вість. Все має статися за Велінням Божим. Адже тоді будуть благословенні все людство і земля. Тут радше говорити про Земля як планету, частку Всесвіту, а не у спрощеному варіанті, як про матір-годувальницю. На Благовіщення навіть послаблюється Великий піст, особливо на тих парафіях, де справляють храмові свята.
Вважали, що до Благовіщення не можна «тривожити» землю (орати, сіяти, копати грядки...), бо вона ще спить. І тільки після цього свята земля стає благословенною, спроможною народити людям хліб, овочі, фрукти, ягоди, гриби, дарувати лікарські трави...
Взагалі, у цей день заборонена будь-яка важка фізична праця, яку застосовують без нагальних потреб. (Але не йдеться про людей окремих професій, тих, хто працює на стратегічних об’єктах, військовослужбовців).
Давня приказка говорить: «На Благовіщення навіть пташка гнізда не будує».
Народні прикмети:
-Яка погода на Благовіщення – такою буде на Великдень.
-На Благовіщення мороз – перша половина квітня буде холодною.
-Тепле Благовіщення – далі буде тепла весна.
Хрестопоклінна неділя
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 115
Третя неділя Великого посту зветься Хрестопоклінною. Цього року вона припадає на 23 березня.
За церковною традицією, під час Богослужіння у храмах виносять Хрест Господній, який кладуть на престолі. Усі присутні у храмі вклоняються йому (тричі б’ють поклони) і цілують святиню.
У цей день особливо багато вірян приступають до сповіді і Святого Причастя, аби поклонитися Хресту Господньому з чистою совістю і без докорів сумління.
Хрестопоклінна неділя – один з найважливіших етапів Великого посту. І хоч під час Великого посту у неділю та великі церковні свята його правила щодо вживання їжі дещо послаблюються, то тільки не в Хрестопоклінну неділю. Навпаки, дехто з вірян їх посилює для себе, вживає лише воду та скибку хліба. Але це не засмучує, адже час наближає нас до Великодня, світлого свята Воскресіння Христового. А середа Хрестопоклінного тижня символізує «переполовинення» посту. Її називають Середопістям, Середопісною.
Колись марновірні селяни вважали, що у Середопістя не можна починати весняну оранку і сівбу хліба, бо нічого не вродить.
У народі кажуть:
-Яка погода у Хрестопоклінну неділю – такою буде на Провідну неділю (через тиждень після Великодня).
Коли снігом мете...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 84
18 березня – день Святого Кирила (315-367 роки життя), архієпископа Єрусалимського, блискучого проповідника, оборонця Христової віри перед єритиками аріянами. За свою вірність Христовій Церкві був тричі прогнаний з владичого престолу, 16 років карався на засланні.
У народі кажуть:
-Якщо у цей день сніг і мороз, то бджоли не скоро вилетять з вуликів.
-Сонячно і тепло – до раннього вильоту бджіл і багатого медозбору, бо рано розквітнуть медоносні рослини.
-Сніг з дощем – далі весна буде вологою.
-Мороз побив озимі посіви, тоді пересівай.
...Цієї пори скресає крига, у багатьох річкових риб починається нерест. За версією етнографів,звідси й приказка: «Щука розбиває хвостом лід».
Народні зцілителі з лікувальною метою починають заготовляти перші весняні квіти – підсніжники, проліски, первоцвіт весняний... Роблять це обережно, щоб не пошкодити корневищ. Зважаючи на зменшення їх популяції у природі, не беруть надмірно.
Плачуть берези
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 140
-Розпочався рух соків у берези – весна прийшла.
-Весняні струмки землю напувають.
-Жайворонкова пісня весну будить.
-Чим раніше розпускається верба – тим теплішою буде весна.
-У березні нема тепла, то і квітень буде прохолодним.
-Морозом і березень на ніс сідає.
-Березень мокрий – літо багате.
-Замерзла земля зерна не прийме.
-Заспівала вівсянка – час орати і сіяти.
-Березень – місяць-хитрунець, бо ніяковіє і перед морозом, і перед відлигою.
-У березні сім погід на день. (Сім разів на день змінюєься погода).
-Березень буває і веселим, і сумним.
-Місяць повний і дощить – цей дощ надовго.
-У березні імла – на багаті жнива.
-Крига раптово скресла – повінь принесла.
-Повернулися з вирію лелеки – повернуться ще й морози.
-Березень ярмаркує: то теплом, то холодом торгує.
-Березень і цигана обдурить.
