Все в блогах

13 травня 2020

Перегляди: 368

Карпатський ліс, густий зелений ліс.
Пропах і смереками, й грибами.
Тут Тарчинець, наш ректор, ріс...
Кожну стежину знав, ходив ярами.
Батьківський дім дивився через тин
І карбував його всі срібні дати.
Де б він не був – він є карпатський син
І всі Рекіти стали поважати.
А згодом академія і фестивалі, Маринець.
Дітей потоки їдуть в Міжгір'я.
Розправив крила син карпатський – Тарчинець,
Прославився тепер на все Сузір'я.
Під кронами дерев проходять фестивалі.
Юнь обдарована в Міжгір'я лине.
Серця дітей мостами дружби з'єднують всі далі,
Щоб в ритмі билось серце України.

Автор: Василь Тарчинець

11 травня 2020

Перегляди: 250

Сумно, але факт: за останній час знизилася активність юнкорів і літераторів на сайті МАЛіЖ. Наша команда чергує і працює щодня для вас. А може, нам оголосити канікули і писати під час них свої твори, якщо ваших немає. Раджу над цим вам замислитися разом із вашими наставниками для того аби ситуацію виправити. Чекаємо вас у нашій творчій оселі. Даруйте, пишу вам на смартфоні - вчора вийшов із ладу наш ноутбук, треба його полагодити, якщо вийде, сьогодні не дамо ради - вихідний день. 

Автор: Маркіян Лехман

10 травня 2020

Перегляди: 204

Найпрекраснішої пори року, другої неділі травня, ми відзначаємо День Матері. Це свято для всіх.
Мама - найдорожче слово для кожного з нас. Вона схилялася над нашою колискою, співала лагідних пісень, дарувала й дарує тепло, надію, любов. Усім нам, незалежно від віку, потрібна її добра, мудра порада, підтримка.
Мама - Берегиня! В українців вона ще й ототожнюється з образом Богородиці, України.
Вітаю Матерів зі святом! Зичу Вам любові, поваги та шани від дітей, Божого Благословення, миру, злагоди, здоров'я!
Помоліться за тих Матерів, які вже відійшли у Вічність, бережіть пам'ять про них у серці!
Хай ніщо не затьмарює Мамине Свято! Хай кожен день стане для Мами Святом Матері!

* * *
З найщирішими синівськими побажаннями і любов'ю - Маркіян ЛЕХМАН.
10. 05. 2020 р.

Автор: Seyyub Asadov

08 травня 2020

Перегляди: 207

Память - павшим! Почести - живым! Земной поклон вам, дорогие наши ветераны! Мы бережно храним память о подвиге наших героев, которых, к прискорбию, с каждым годом становится все меньше.

СМОТРЕТЬ ВИДЕО

Автор: Анастасія Сисак

05 травня 2020

Перегляди: 321

У Львові проживає художник та режисер з Чилі Макс Сір: «Краса української культури надихає мене на створення картин».

Тривалий час у Львові живе та працює знаний у світі чилійський митець Макс Сір, зараз він готує проєкт за українськими мотивами, який буде презентований у травні в Національній галереї Львова. Про творчість, театр, подорожі, та мрії вдалось поспілкуватись із художником.

— Що було причиною вашого приїзду в Україну? Чи подобається вам жити тут? Зокрема у Львові

— Це була просто вдача (усміхається). Мені потрібно було тихе місце для роботи, Львів — чудове місто, в яке я потрапив випадково, і мені тут дуже подобається. Коли я жив в Америці, я дуже мало знав про Україну, як і українці дуже мало знають про Чилі, мою батьківщину.

— Як довго ви живете у Львові?

— Майже 2 роки.

— Як ви зацікавились мистецтвом? Розкажіть про свій творчий шлях.

— Коли я був дитиною, я багато часу витрачав на роздуми про те, як ми сприймаємо реальність, тоді я зрозумів, що малювання — доволі вдалий інструмент для розуміння речей. Пригадую, коли мені було 11 чи 12 років, в енциклопедії я побачив фотографію автопортрета Рембрандта і був зачарований: «Як можна зрозуміти речі у такий спосіб?!». З того часу вивчення мови живопису стало для мене як одержимість.

— Якою була ваша перша картина?

— Я цього не пам'ятаю. В дитинстві я багато малював, мабуть це був автопортрет моєї кішки, я люблю котів (усміхається). Краще розповім про свою першу індивідуальну виставку, яка відбулась близько 20 років тому. Це були гіперреалістичні портрети, і хоча ця виставка отримала багато хороших відгуків, гіперреалізм використовує мову фотографій більше, ніж піктографічну мову. Сьогодні я краще вивчив та вдосконалив свою техніку і більше задоволений своїм живописом.