Все в блогах
Із небом в очах
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 312
Ловлю у погляді твоєму небо,
Допоки чисте, ясне – сліз - хмарок нема.
Тобою дихати – моя потреба.
Мені без тебе жити - марнота одна.
Знай: людська врода тільки символічна,
Лишень душа моя, як неба білий птах,
Окрилена любитиме довічно
З промінчиком кохання на твоїх вустах.
Душа
- Автор: Бучек Ольга
- Перегляди: 285
Зігріта піснею душа безсмертна!
Її ніколи не здолає час,
Не обірве, немов струну на скрипці,
Допоки промінь пісні не погас.
Душа співає серденьком поета
І голосом чарівним співака.
Душа чекає від людини злету.
Вона завжди прекрасна, як весна!
Завжди відкрита дорога до храму
- Автор: Маркіян Лехман
- Перегляди: 226
(Актуальні роздуми)
Коронавірус. Карантин. На жаль, доводиться слухати Богослужіння здебільшого не в храмі, а вдома по радіо, телебаченню, через інтернет. Вони транслюються щодня (в т.ч. і багатьма місцевими ЗМІ) в онлайн-режимі. Та все ж, дотримуючись усіх правил, настанов щодо поведінки у громадських місцях під час карантину, інколи слухаю Службу Божу, перебуваючи на церковному подвір'ї.
Одного разу священик сказав доволі заспокійливу фразу:
- Спасибі всім, хто прийшов до церкви, спасибі тим, хто не прийшов до церкви, але думками і серцем перебуває у храмі. Бо, насамперед, возлюби Бога і ближнього свого, не наражай на небезпеку інших і себе. Злочин проти себе - це також гріх. Щира подяка радіо- і тележурналістам, операторам, які постійно забезпечують прямі трансляції. Їхня праця - це духовний подвиг!
Колись також не всі могли ходити до храмів, насамперед ідеться про підпільну УГКЦ, та таки шукали різних засобів і шляхів зустрічі з Богом.
Рецензія на «Партитури не горять». Про володаря вінка Пігмаліона та його irregular heartbeat – Г. Малера
- Автор: Грекулова Єлизавета
- Перегляди: 354
Перше, на що варто звернути увагу, коли вмикаємо півгодинні серії «Партитур» про Г. Малера під орудою прекрасного музиканта та музичного критика Артема Михайловича Варгафтика – це підбір музичних творів композитора задля ознайомлення з його творчістю. Власне, в цих двох серіях телепрограми висвітлюються 2-а та 9-а Симфонії.
Варто зазначити, що випуски, зняті з перервою в декілька років. Це, на щастя, не обмежує нас, слухачів, думкою, ніби лише ці дві симфонії за баченням пана Варгафтика заслуговують на подібне публіцистичне дослідження. Натомість, є надія почути й побачити більше! (Хоч автор програми не має звички анонсувати свої подальші ідеї).
Публіка, обираючи візуальний ресурс для отримання естетичного задоволення, або ж, в даному випадку, з навчально-пізнавальною метою, безперечно чекає на візуальне підкріплення засвоюваного матеріалу. На цей рахунок «Партитури» успішно справились – в компанії з досить насиченим «лекційним» матеріалом ми потрапляємо також і на компактну, але достоту захоплюючу екскурсію славетними європейськими столицями – Амстердамом та Віднем. Звісно, жоден ведучий не дозволить собі уникнути ексклюзиву – так що в цій телепрограмі, просто кажучи, є від чого зловити кайф! Це, знову ж таки, підкреслює якісно відточений публіцистичний стиль програми.
Повернемось тепер до головного – начиння випусків. Пан Варгафтик досить в широкій манері підходить до музикознавчого аналізу творів. Водночас, дуже лаконічно і зібрано висвітлює основні задуми, принципи та структуру Симфоній. Непомітно та вдало тут переплітаються факти з життя композитора з розбором композицій. Не менш важливо і те, що безпрецедентна обізнаність Артема Михайловича дає про себе знати – деякі окремі факти з біографії та аналізу Симфоній годі було й шукати звичайному любителю в просторах інтернету.
Рецензія на візуальну постановку Ромео Кастелуччі «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха
- Автор: Грекулова Єлизавета
- Перегляди: 250
Йоганн Себастьян Бах – особа, яка не потребує в наш час довгих, розлогих представлень. З поміж усіх, звісно, треба за це дякувати Мендельсону. Завдяки йому сьогодні про Баха знають, його грають і люблять. Творчість композитора, пронизана глибокими, релігійними ідеями, досі здатна наштовхувати нові покоління на втілення неймовірних ідей!
Однією з таких стала постановка 2016 року повної версії «Страстей за Матвієм» Й. С. Баха в авторстві Ромео Кастелуччі – театрального режисера зі світовою славою та репутацією авангардиста. На його рахунку творчі проекти з провідними оперними театрами світу, роботи над визначними музичними творами великих композиторів.
Беззаперечно, подібне інсценування – сюрприз як для музикантів, так і для поціновувачів музики. Залишилось лише визначити – приємний чи, радше, відразливий?!
Перше враження про постановку складається досить швидко – вже з перших хвилин звучання музики. І от що варто висвітлити – режисерський почерк. Все продумано до найтонших деталей і дуже ретельно. На перший погляд, перевдягнути все і всіх в біле не представляє особливих труднощів. Однак, варто пам'ятати, що «Страсті за Матвієм» – наймасштабніший твір композитора, цього глядач буде чекати і від сміливої ідеї його «театралізації». На щастя, Кастелуччі справляється з цією глядацькою «примхою» досить успішно!
Відчувається, що клопітливо і наполегливо довелося попрацювати як диригенту (Кент Наґано), оркестру, хорам та солістам (а це безсумнівно так!), так і всій залученій технічній та виробничій підтримці. Кількість професій-учасників – від безробітних та прибиральників до хіміків і лісорубів (на мої превеликий жаль та обурення) – вражаюча!
