Все в блогах

Автор: Seyyub Asadov

18 травня 2020

Перегляди: 319

Şirvan şəhər 11 saylı tam orta məktəb nəzdində yaradılmış BƏ və JA-nın (МАЛиЖ)  üzvlük vəsiqələrinin təqdim etmə tədbirindən qısa video görüntü

Video 2 mart 2020-ci ildə çəkilmişdir. Yaşasın Azərbaycan-Ukrayna dostluğu! Gələcək uşaqlarımızın dostluğundan asılıdır.

Видео было снято 2 марта 2020 года. Да здравствует азербайджано-украинская дружба! Наше будущее зависит от дружбы наших детей.

СМОТРЕТЬ ВИДЕО

Автор: Ігор Дах

17 травня 2020

Перегляди: 210

При вході у двір впоперек доріжки на здоровенних лапах дрімав величезний чорний пес, який час від часу махав головою, відганяючи від себе надокучливу муху. Коли з-за перекошеної хвіртки доносився ледь чутний шурхіт перехожих, розплющував одне око, щоб переконатися, чи ніхто не заходить на подвір’я.

Осіннє сонечко ласкаво примостилося на мокрий ніс пса, а також зігрівало своїми промінчиками чорнобривці та айстри, що хилили голівки вздовж протоптаної до оселі доріжки. Між квітів десь бриніла одинока бджола, шукаючи відгомонілого літа. Земля тішилась останніми погожими днями.

Із глибини подвір’я дивилася на світ похмура, стара, зі скрипучими дверима хата. Вона ще здалека відлякувала людей своєю загадковістю. З її темних сіней разом з цвіллю і сирістю виповзав незримий, із мурашками по шкірі, страх. На вичовганім за десятки років порозі грівся теж чорний, немов вуглина, кіт.

За столом, у невеликій, заставленій усіляким начинням, кімнаті, зіпершись на сухі довжелезні руки сиділа чарівниця. На столі лежала у червоній засмальцьованій палітурці книга замовлянь.

Автор: Антон Метай

16 травня 2020

Перегляди: 265

У моєму серці гомонять Карпати –
і ліси і гори – ця природа-мати.
Я не бачив кращого у світі цьому зроду,
бо в Карпатах милих – корінь мого роду.
Тут живуть дівчата дивної краси
і милують око зеленню ліси.
Тут річки й струмочки піснею дзвенять,
дивовижні квіти жаром майорять.
О, мої Карпати! Мої диво гори!
І ліси й рівнини, і плаї, і звори!
Матері Вкраїни дивная окраса,
зелене козацтво Шевченка Тараса.

24.12.2015

Автор: Маркіян Лехман

16 травня 2020

Перегляди: 204

(З фенологічного щоденника)

Травень — місяць пташиного співу. Не полінуйтеся (звертаюся насамперед до мешканців міст), особливо увечері чи на світанку, вийти на луг, де ростуть кущі верболозу, калини.., у гай, ліс, навіть прогулятися лісосмугою, щоб насолодитися пташиними концертами. Почуєте ви їх у міському парку, у садах... Та усіх пернатих переспівують солов'ї. Кожен хоче неодмінно «зіграти першу скрипку». Тьохкають, витьохкують, щебечуть, свистять — хто кого переспіває. Ото слухав би їх і слухав годинами.
Співають, як правило, «парубки», а «дівчата» мовчать. Вибирають собі з-поміж них найголоснішого, найартистичнішого, тільки зрідка відспівують, і то, мабуть, коли «дівчині» сподобався «парубок», коли погодилася з ним «на шлюб». А так — не виявляє почуттів, береже гордість.

* * *
Молодим солов'ям ще зась до старших. Ті співають майстерно-майстерно. А молодь лише намагається наздогнати їх у майстерності, навіть пробує наслідувати. Але у кожного співака має бути свій неповторний голос. Згодом так воно і станеться.

* * *
Пізньою весною чи на початку літа, коли випадає нагода погостювати у селі в дідуся та бабусі, інколи всю ніч не можу заснути. Не сплю аж до світанку. Так вже заповзято виспівують солов'ї. А віконця у моїй кімнаті, яке виходить у сад, а відразу за садом — луг з порослими кущиками, зумисне не зачиняємо, бо парко у хаті.
Не ображаюся на солов'їв, які не дають задрімати. Навпаки, краще недосплю, та таки послухаю їхні мелодійні співи.

* * *
У дитинстві часто не міг розрізнити соловейка і горобчика, коли бачив їх поряд чи окремо. Пояснювали дорослі, яка між ними різниця, та второпати не міг. Зовні вони схожі. Потім сам дійшов такого висновку: соловейко — голосистий, здається, що ось-ось голос «надірве», а горобчик так не заспіває. Однак узимку, коли соловейка нема, ми і горобчику раді!

Автор: Бучек Ольга

14 травня 2020

Перегляди: 214

Малює небо весняний неспокій,
І хмарками у душу плине мить,
Що легкістю навіки заворожить
І спогадами в серці буде жить.
Дзвінкоголосою прийшла у гості
Жива весна, що сестри їй – пісні.
І дощик умиває з високості
Весняний ліс і трави запашні…