Все в блогах
Великий Спас
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 76
6 серпня – свято Преображення Господнього, одне з найбільш християнських, яке відзначається Церквою з IV століття.
Цей день присвячено події, коли Ісус Христос з’явився перед апостолами в білому одязі та у світлі на горі Фавор. Сутність свята полягає у вдячності перед Богом за всі блага, що надані людству.
Свято припадає на період Успенського посту (Спасівки), під час якого віряни дотримуються певних правил у харчуванні. Однак у цей день дозволяється споживати рибу, молоко, масло та вино, що робить його особливим у календарі постів.
Воно також відоме, як Яблучний Спас або Великим Спас. Цього дня у церквах освячують яблука, груші, сливи, виноград, голівки маку, вінки з польових та лісових трав, квітів (насамперед лікарських).
На Великого Спаса існують традиції, що стосуються плодів нового врожаю. Їх можна було пробувати лише після освячення, особливо тим матерям, які втратили діточок. За старими повір’ями, жінка, яка порушила це правило, бере на себе перворідний гріх Єви. Але це лише народна уяву, яку несхвалює Церква.
Традиційно на Великого Спаса випікають перший хліб з нового врожаю, а в кутку світлиці ставлять сніп, з якого в’яжуть «дідову бороду». Після освячення у церкві кошика з фруктами, вважається добрим ділом пригостити яблуками своїх рідних, чи обмінятися ними.
Оскільки свято належить до великих церковних, тому цього дня забороняється будь-яка важка фізична праця, навіть негоже шити, вишивати, прати, прибирати у хаті.
Пунктир сузірʼїв
- Автор: Єлизавета Пукас
- Перегляди: 121
Нервові сузір‘я на моїх щоках
ніжністю й болем намішані.
Бо ти оселився в чужих рядках,
яким не судилося стати віршами.
Вітер шепоче твоє ім‘я,
підсвічує суть-аксіому:
закохатися в привида – не біда.
Біда — то дійти в тій любові зламу,
каратися тінню й порожнечею,
мінорними нотами та колотнечею,
сіллю пропалювать рани совісті,
бажати лиш зникнення зі свідомості.
Тож тушую пунктир сузір’їв –
Змиваю тривожний слід.
Не для того вогонь мого пір‘я,
аби розбиватись об лід.
Вінок з колосся
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 77
-Серпень завершує дожинки, справляє обжинки і сплітає вінок з колосся.
-Грози у серпні – на мокру осінь.
-Лелекиі ластівки рано відлетіли у вирій – завчасно забрали зі собою літо.
-Ластівки купчаться у небі – перед грозою.
-Серпень, як пшеничне перевесло.
-У серпні баштани багаті на кавуни – осінь буде теплою.
-Завершив жнива, тоді трішечки відпочива.
-У серпні світле зоряне небо, видно політ болідів – на добру погоду.
-Серпневе мерехтіння зір (або їх ледь вдно), небо темне – на негоду.
-Серпень спекотний, «горить» земля – вересень буде посушливим.
-Нема у серпні тепла, тоді у вересні буде зола.
-Спекотний серпень, як прощання з літом.
-У саду пахне яблуками і грушами – до теплої погоди, спеки.
-Плоди сливи сохнуть на дереві – на спекотний вересень.
-Тільки після жнив лічать копи.
-Стерня вранці суха, колить, коли йдеш босоніж – буде сухо; стерня волога – на дощ.
-Серпень відітне серпом голову літу...
-Серпень проводять, осінь зустрічають.
Як продовження Великого посту
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 78
Успенський піст (у народі – Спасівка) встановлений на згадку про Успення (Успіння) Пресвятої Богородиці. Це один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Починається з 1 серпня і завершується 14 серпня перед Успенським святом.
Як і під час інших постів, на Спасівку важливе не тільки тілесне утримання, але й духовне, тобто намагатися не віддаватися гучним розвагам, не сваритися, не лихословити; потрібно посилено молитися до Пресвятої Богородиці й уповати на її ластку та милосердя.
Згідно з церковним статутом, суворість Успенського посту така ж, як й у Великий піст. Він вважається його продовженням. (За апокрифічною легендою, Господь розділив Великий піст на дві частини, щоб люди перед Великоднем не постили надто довго, бо це буде їм заважко). Тобто в Успенський піст виключаються м’ясні страви, молочні продукти і яйця, а риба дозволяється тільки у свято Преображення Господнього.
У перший день Успенського посту здійснюється освячення меду нового збору, а на свято Преображення – фруктів.
Успенський піст здавна вважався найприємнішим і найлегшим. Адже можна харчуватися молодою картоплею, дозріла чи дозріває інша городина, у лісі є гриби, у садах – фрукти.
У народі кажуть:
-Тільки у Спасівку востаннє беруть у бджіл мед.
-Прийшла Спасівка – літо минає.
-Петрівка голодна, а Спасівка сита.
-У Спасівку завжди спека.
-У Спасівку дожинають, а по Покрові молотять.
-Спасівка принесе хліб укомору й солому в стодолу.
У Спасівку знахарі неодмінно заготовляли лікарські рослини і примовляли: «Діва Марія це зілля сіяла, а Спас поливав і нам поміч давав».
На Сили зілля набирає сили...
- Автор: Тарас Лехман
- Перегляди: 93
30 липня – свято апостола Сили. Очевидно, що він не був безпосереднім учнем Ісуса Христа, але став надійним помічником апостола Петра, потім самостійно проводив місійну діяльність. Загинув мученицькою смертю у І столітті.
З цього дня народні зцілителі заготовляли з лікувальною метою листя калини, ліщини, волоського горіха, берези, дикої груші, дуба, малини, ожини, смородини, порічок... Робили це поспіхом, допоки листя не пожовкло. Потім його сушили і зберігали на зиму.
Вважали, що на Сили зілля набуває чудодійної сили. Тому збирали звіробій, полин, чебрець, подорожник, хвощ польовий... Деякі трави брали з корінцями, не чекаючи осені.
Народні прикмети:
-Якщо на Сили «всилиться» (встановиться) тепла погода – буде суха осінь.
Дощ на Сили – вересень з дощами.
-Вранці і ввечері густий туман – очікуй вологи.
